Якщо хто не знає, Влад Маленко пише байки (а також грає в театрі і говорить у телевізорі). Я послухав аудіозбірник його байок «Сир випав» і на подив перейнявся.
Раніше мені здавалося, що байки – річ сумна та не актуальна. Тепер я став трохи краще розуміти цей жанр і навіть вичленував два головні секрети популярності для байка
- по-перше, він повинен писати на актуальні, злободенні теми
- по-друге, як і майже будь-які вірші, байки набагато краще «засвоюються» якщо їх слухати, а не читати. Відповідно, для популярності, потрібні не великі тиражі, а здатність піти «з вуст в уста», для чого потрібна вже згадана злободенність. Стрункість і легкість мови ніхто, звичайно, не скасовував.
Як експеримент, я знайшов у мережі і пробіг очима байку «Їжачки-скінхеди».
Заглушивши у пня мопеди
Зібралися їжаки-скінхеди
Друг, у друга збривши голки
Стали злими, наче вовки,
І вирішили між собою
Дати єнотам смертний бій!
Ні тепло, ні холодно… А ті ж слова у виконанні Юрія Шевчука, ґрунтовно підняли мені настрій і навіть запам’яталися! Вірші треба чути.